Земле, відпусти мене
Світлим шляхом.
Хай ніхто не здожене:
Стану птахом!
Хмар кошлатих рвану сіть
Перескочу!
Бо туди, де сонця мідь,
Дуже хочу!
Зорі знову кожну ніч
Вгору кличуть.
Я там неба дивну річ
Запозичу.
Я там щастя в небесах,
Сам здобуду!
Принесу в своїх руках
Нашим людям.
Полечу немов стріла,
Бо бажаю,
Хай розтане зла імла
В нашім краї!
Відпусти ж мене, Земля,
В пориванні:
Відпусти, як журавля
На світанні!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2023
автор: Шарм