Крадії є Простору і Часу
І весь час водились біля нас.
Ну, а зараз тирять унітази,
Унітаз потрібен їм весь час.
Бить баклуші і точить баляси,
Це любили також повсякчас.
Та любили у нас більше красти.
Та чого не крали вони в нас?
Завжди крали долі і планиди,
А тепер ще - ліфчики й штани.
У часи, напевне, Евріпіда
Крали з храмів і богів вони.
Видно, й зараз в них немає Бога,
Ради Бога! - цим їх не спинить...
Бо душа в них темна, як барлога,
В ній тотем їх поселивсь - ведмідь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2023
автор: Рунельо Вахейко