Цінуйте батьків

Минає  час...У  клопотах,  турботах
Марнуєш  вік  -  не  повернеш  тих  літ...
І  тільки  в  серці  радість  чи  скорбота
Лишають  свій  неповторимий  слід.
Життя  таке:  усім  воно  вділяє
І  радості  хвилини,  й  навпаки...
Та,  безперечно,  переваги  має
Той,  в  кого  поруч  люблячі  батьки...
Вони  з  тобою  в  радості,  і  в  горі,
Пильнують  у  турботі  й  молитвах,
Щоб  не  бурлило  надто  твоє  море,
Щоби  не  був  солоним  надто  шлях...
Їм  за  життя  дорожча  твоя  днина,
В  рази  болить  ріднесенька  сльоза...
І  ти  завжди  побіля  них  -  дитина,
Навіть  коли  тобі  уже  "за-за…"
Нема  любові  більшої,  напевно,
Що  йде  від  рідних  люблячих  сердець...
Їх  ангелами  кличуть  недаремно,
Батьків  обійми  -  щастя  острівець.
І  отчий  дім  в  житті  -  не  раз  фортеця,
Форпост  надії,  віри  джерело...
Ти  це  відчуєш,  як  лишень  вернешся
Під  незрадливе  й  любляче  крило...
Немов  пташа,  замучене  вітрами,
Вертає  до  гніздечка,  так  і  ти
Лікуєш  шрами  у  обіймах  мами-
Цілюще  їх  у  світі  не  знайти!..
Не  знайдеш  і  щирішої  відради
У  час,  коли  на  серденьку  пече...
І  кращу  від  батькІвської  поради,
Й  ріднішого,  ніж  татове  плече...
І  поміж  чаюванням  з  пиріжками
(Коли  вже  мама  встигла  напекти?),
Зберешся  знову  разом  із  думками
І  далі  в  світ  широкий  можеш  йти...
Долатимеш  упевнено  й  сміливо
В  житті  тобою  вибрану  стезю,
Бо  знатимеш:  у  тебе  за  плечима
Є  відблиски  родинного  вогню...
Підтримка,  розуміння  і  розрада,
Які  завжди  дадуть  й  примножать  сил...
Батьківські  два  крила,  як  рівновага-
Твій  найміцніший  в  цьому  світі  тил...
І  щоб  не  сталось  -  там  тебе  чекають,
Бо  ти  їм  найдорожча  над    усе...
І  ти  відчуєш  те  ж,  що  відчувають,
Коли  тобі  лелека  радість  принесе...
І  ті  тремкі  моменти  материнства
Тобі  відкриють  батьківську  любов,
Яка  тебе  голубила  з  дитинства
І  гріє  через  роки  знов  і  знов...
Й  розчулена  душевним  одкровенням,
Збереш  докупи  всі  свої  думки
І  зрозумієш,  що  благословенним
Є  час,  коли  живі  твої  батьки!..  
Й,  сумлінням  гнана,  поспішиш  в  дорогу,
Долаючи  простори  залюбки,
Туди,  де  світло  отчого  порогу,
Де  любі  серцю  ждуть  тебе  батьки...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2023
автор: Зінаїда Супрович