У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину...
Т. Г. Шевченко
----------------------------------
Мета життя у кожного своя:
Одні все крадуть й багатіють.
Не звикли жить від мозоля,
А інш - і за копійку жити вміють.
Робочі сильні мозолясті руки,
Завжди роботу можуть відшукать.
Вони навчать дітей й своїх онуків:
Чуже ніколи не посміють взять.
Бо лиш робота їм приносить радість,
І совість чиста в них, немов сльоза.
Чуже украсти - це не їхня слабість,
За руки роботящі - їм вдячності слова.
Найкращий хліб, зароблений трудом,
Він пахне полем, сонцем в хаті.
Його ще називають в нас святим,
Завжди цінують в будні й свята.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2023
автор: Н-А-Д-І-Я