Світанок у зимо́вих горах – справжня казка:
Рожеве сонце над вершинами встає,
Що мирно спало у кошлатих білих хмарах,
Й на сніжних пагорбах промінням виграє.
І аж дзвенить в повітрі світанкова свіжість,
Я захватом наповнююся від краси:
Ніколи так яскраво, урочисто й свіжо
Не сяяли цих гір і неба кольори!
Хвилююча картина зимови́х світанків:
Морозний сизий піднімається туман,
Здається, ніби сонце в гори на світанку
На зустріч йде до мене із пухнастих хмар.
10.10. 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2023
автор: Martsin Slavo