Мені вже долю
виткала весна,
барвистими
встелила килимами,
і пристрасть,
і кохання принесла,
і ті цілунки,
сплетені устами.
Ту весноньку
не зможу я забуть,
що зелен-квітом
в серденьку буяє,
усе життя з коханим
хочу буть –
моє серденько
іншого не знає.
ЧарІвна квітко,
веснонько моя!
Натягуй ще тугіш
акордів струни,
звучала там щоб
пісня солов’я
і вистеляла шлях
мені фортуна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А