За вуаллю, то вона мила,
Така ніжна, як подих весни,
А ще буває ростуть крила,
Бо прилітає у його сни.
За вуаллю, вона душевна,
І до серця сприймає близько,
А буває не послідовна,
Тиха, то несеться як вихор.
За вуаллю, вона чутлива,
Вважає кохання, неба дар,
І буває дуже вразлива,
Якщо хоч трішки побачить фальш.
За вуаллю, мов за хмаркою,
Ховається трепетна душа,
Чи бачили її справжньою?
Знаєте, вона і є така.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2023
автор: liza Bird