Початки осені чи залишки весни -
Мені однаково, аби не мокли мешти...
Ти краще мені завтра подзвони,
Щоб я не думала, що ти такий, як решта!
Пробач мене, що дивлюсь звисока,
Пробач, що опустилася так низько!
Й за почуття, що так мене ляка,
Бо закохалась в тебе, як дівчисько!
Пробач мене, що нині не засну!
Пробач, якщо тобі зв*язала руки!
Пробач, що поділила цю весну
На час до зустрічі і час після розлуки!
Що не пускаю в серце почуття.
Що розриваюся між хочу і не можна.
А ще за те, що я розтринькую життя,
І з перемогою лишаюсь переможена!
Злітає в небо вітер, я із ним,
А так хотіла б полетіть з тобою!
Та ти мені хоч завтра подзвони!
Не залишай мене розбитою й пустою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=97644
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.10.2008
автор: Ксенислава Крапка