Я, селянин!

Розкуйовдь  же  ти,  вітре,  волосся!
І  розпатлай  мені,  як  траву!
Розгортай,  як  достигле  колосся:
Я  живу!  Я  живу!  Я  живу!

 
Це  повітря  —  на  повні,  щоб  груди!
І  цей  дощ  —  щоб  кругом  все  росло!
Солов’ї  —  щоб  співали  повсюди
І  садочки,  щоб  квітло  село!

 
Ось  і  сонце  для  того  палає!
Ось  і  місяць,  щоб  всім  відпочить!
Ось  і  небо  усіх  обіймає
І  земля,  щоб  трудитись  і  жить!

 
І  повсюди  ростуть  хай  дерева.
Восени,  дозрівають  плоди
І  хай  людям  настане  перерва,
Як  врожаї  вберуть  їх  труди!

 
Бо  це  наша  земля  —  доброплідна
І  хто  любить  її  —  не  один!
Хай  ця  назва  для  когось  огидна,
А  я  гордий,  що  я  —  селянин!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2023
автор: Шарм