Весна надворі, лиш початок,
Переплелись усі думки.
О, скільки тут вже пережито!
Життя промчались сторінки.
Та ось остання вже хвилина,
В очах ні сліз, ані печалі,
І жалю в серці ні краплини...
Йому розправу готували.
Останній погляд в синє небо,
Ковтнув повітря повні груди.
Почув пташиний тихий щебет...
Просить пощади він не буде.
Із серця вирвались слова:
Слава Україні!..
Вже смерть у очі заглядає,
Одну лиш мить життя триває...
Лунає постріл прямо в груди...
Ми гордимось, СОЛДАТ, тобою,
Ти будеш жити у віках.
Ти будеш пам"яттю святою.
Ти в ворогів посіяв страх...
Почервоніла враз трава,
Кричали голосно птахи.
Зітхнула тиша степова...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976301
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2023
автор: Н-А-Д-І-Я