Продане пекло
Раз потрапив Рабинович, та й до Ватикану,
Відвідує екскурсії собі, відповідно плану.
Ось підходить до костелу якогось святого,
Глип - юрба стоїть силенна, од сього до сього.
Розпитав у перехожих, що то воно значить,
І поближче підібрався, щоби все побачить.
А там ксьондзи-єзуїти, наладнали бізнес,
Індульгенції клепають, щоб у рай пролізти.
Продають усім охочим, аби були гроші,
І міністру продадуть, і хоч листоноші.
Хоч забувся як хреститсь - вивертай кишеню,
І перепустку в Едем забирай у жменю.
Рабинович покумекав, приладнавсь до черги,
Як добрався до прилавку, зразу своє верхи:
- Ви продайте – каже – пекло, заберу все зразу,
Як відмовите, то вмить нашкрябаю скаргу.
Улаштую вам скандал, закатаю бучу,
Як поводитись з клієнтом, швидко вас научу.
Сполошились кардинали, покликали папу,
Наробили з тої справи купу переляку.
Тож погодились продати, довго не барились,
І за десять тисяч грошей, зразу зговорились.
Вийшов Рабинович з церкви, став посеред люду:
- Йдіть, шановні, по домівках, бо кіна не буде.
Пекло повністю моє, вам до нього зуськи,
Так, що втрапите до раю, прям без перепустки.
Розлетілась новина на усі усюди,
Індульгенції тепер брать ніхто не буде.
Впали продажі на нуль, ксьондзи знов у шоці,
Папа тупає ногами: - Знайдіть збиткоробця!
Ми відкупимо назад те пекло трикляте.
Рабинович повернувся, та й каже завзято:
- Я відпродати не проти, досить вже прокльонів,
Починаймо торгуватись з десяти мільонів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976212
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2023
автор: Костянтин Вишневський