А наші береги на жаль далеко
Між ними кілометри хвиль
І човен не причалює на берег
А чайки пролітають сотні миль
Від солі палуба помалу поржавіла
І діри в дні набрали вже води
І хвиля так помалу затопила
В каюті вже нема живих хвилин
А вітер обдуває ті останки
Які залиши кремезнії човни
Не припливе він більше на світанку
Й світанок лишиться пустим
Помалу берег осипається від вітру
А пристань вже не видно з під води
На ній ніколи вже не буде сліду
Твоєї, тільки впавшої сльози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2023
автор: Didiyko