[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MAnH_ttyWBw[/youtube]
Весняний день насупив чомусь брови,
Мабуть, чекав він іншого чогось.
Поки ще сплять у холоді діброви,
В гіркім чеканні все переплелось.
Десь писне пташка тихо із гнізда,
Розправить до польоту свої крила.
Хто ці думки зуміє розгадать,
Чому з гнізда злетіти не схотіла?
Чи, може, щось болить - літать несила,
Чи дощ посіяв морок і тугу?
Та знову розправляє свої крила,
В надії все ж прогнати цю нудьгу.
Почулись раптом ніжні передзвони,
Підкрадалась тихо ніби-то весна.
Це всі відчули, й раптом - на поклони,
І зовсім зникла десь напруга навісна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2023
автор: Н-А-Д-І-Я