Зроню сльозу в твоє зболіле слово.
Воно про волю досі нам сурмить.
Палає схід багряно- калиново,
Як він палав у ту далеку мить
Снігами круг далекої тюрми.
На боротьбу народ піднявся знову.
Його ти вільним бачити хотів.
Стояв у полі , синьому, як льон,
Один, як стовп у вічній мерзлоті.
Тебе совєцький не зламав полон,
Й зі слів твоїх ми виросли стеблом.
Ми, ті , за кого ти помер.
Ми- ті .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2023
автор: Lesya Lesya