Ніби бризки джерельної води,
Засяяли на сонці дивовижно,
Це крапельки вранішньої роси
Зібрались в таке незвичне намисто.
Бережно я на себе примірю,
Та почую барвисту мелодію,
А в подарунок усім надішлю,
Любов чисту, як ніжну симфонію.
Зійдуть квіти, а ще з ними добро,
Душа неодмінно тепло відчує,
Хіба ж можна загубити зерно,
Що нам Бог завжди охоче дарує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975790
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2023
автор: liza Bird