Зоряність неба
Перевищує всі ліміти.
Можливо воно й треба,
Часом позбутися світла.
Штампованого. Холодного.
Випадкового.
Ніби в підвалах робленого.
Обійняти пітьму. Свою.
Перероблену на щось добре.
З нею лишитись в сутінках.
Віч-на-віч, як на сповіді.
Пити вино, палити тютюн,
Видихати гріхи із димом.
І все.
Ніхто.
Нікому.
Нічого.
Не винен.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2023
автор: Іво Каценбук