Тріпочуть листям яблуні в саду.
Додолу падають яблука червоні.
Я по кривій дорозі все іду...
А серце і душа ніби в полоні.
Я заблукала в лабіринтах долі.
Не бачу де є той дороговказ...
Вже по стерні я збила ноги свої.
Стіна невидима все розділяє нас.
І пустка, пусткою усе довкола.
Та все ж, не допускаю страх.
Живу із вірою, розірветься те коло.
Загляне щастя з посмішкою на вустах.
Zoja
Зоя Міщук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2023
автор: Zoja