Ж

Полум'ям  жевріють   жовті  серпневі  жоржини
Жайвір  затягує  зашморгом  жалібну  пісню.  
Жужмом  до  долу  опала  достигла  ожина
Плющ  від  жахіття  подерся  на  глиняну  стіну.

Зграями  сунеться  ворог,  мов  купа  жужелиць
Жадібно  топче,  зриває,  жонглює  життями.
Біс  жевжикує,  та  жриця   його  перемеле
Кожного  згубника  смерть  забере  жениха  мов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2023
автор: Sunnyli Rich