Лоскочуть вікна з темряви гілки
І простягають пальчики схололі.
Не вір нікому - людям невтямки́,
Що дві планети - то насправді долі.
Зустрінуться на сьомих небесах,
Де світ солодкий, де живуть щасливі,
Де хліб цілує з вдячністю сльоза,
А у садах магнолії і сливи.
Холодне небо висне у вікні.
Не зорі ми - між нами безліч років.
Народжують дві цяточки в пітьмі
...... думки високі.
[u][/u]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2023
автор: Олена Жежук