Земля причепурилася,
Зустрічає ве́сну.
Чи марилось, чи снилося... (2 рази)
Втім душа воскресла.
Проклюнулися крокуси,
Вибухають цвітом.
Не смикай вербу за́ коси, (2 рази)
Ошалілий вітре.
У тому її сила вся,
Що гілками гнеться —
Над річкою схилилася, (2 рази)
Плаче та́ сміється.
Радіють сонцю крокуси –
Розквітай-но, земле!
Не смикай вербу за́ коси, (2 рази)
Вітерцю́ шалений.
17.03.2016
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2023
автор: Олена Студникова