Було це друге листопада,
А зараз вже кінець зими.
Тож треба просто вже прийняти,
Що я не твій, і не моя ти.
Таке воно життя.
Таке воно кохання.
І в кожен вільний день,
Зазнаю я страждання.
Для чого воно треба,
І як з цим далі жити.
Ніяк тебе не можу,
Забути й не любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2023
автор: Микола Вітченок