Я вже звично чекаю у спальні,
доки тліє твоя сигарета.
Дві години ще є до прощання,
до невпинної зміни сюжету.
Далі будуть зачинені двері,
Ти в дорогу, а я - у самотність,
поки ти в нашу спільну оселю
не приїдеш. Неначе у гості.
Знов чекати новин. Їх нестача
зводить тіло в болючих судомах.
Я, чекаючи в темряві, бачу,
як згасають будинки навколо.
Коли прийде остання хвилина,
доторкнувшись, мене заспокоїш.
Я від цього, звичайно, щаслива,
бо наразі обійми — це розкіш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2023
автор: olha_rin