Не вір словам, в ділах побачиш душу, -
Всі гарно говорити мастаки.
Любить себе насилу не примушуй,
Бо цінні ті, хто люблять в простоті.
Людськую суть пізнаєш в свому горі,
Проявиться тоді те, хто є хто.
Якщо знайдеться вірний в твому колі, -
Подякуюй Богу і цінуй того.
Про вірність дізнаються з плином часу,
Пече й болить, коли вона зника.
Буть вірним до кінця! - вкарбуй відразу,
Так, як Христос, є вірним до кінця.
З ким милю подолав, іди і другу,
Хоч облаштунки хилять до землі.
Коли шукаєш сенс, і йдеш по кругу, -
Ради Христа живи, твори, люби!
Не знаєш того, що в душі кується,
Як совість докоряє і душа
Того, хто понад іншими несеться.
Нехай в тобі побачить він Христа!
Не будь, як всі, а будь, як діти Божі, -
Невинні, чисті, лагідні, прості.
Вони на Батька-Бога свого схожі,
Їх світло світить людям в темноті.
Можливо мить ще на земній стежині,
Й закінчиться чиєсь людське життя, -
Своїм життям дай шанс отій людині
Подумати про Бога й майбуття.
Нехай в тобі живе частинка раю,
Хай промінь світла сяє із душі.
В мить хвилювань, утоми чи відчаю, -
Знайдеш підтримку в Господі Христі.
Хай навіть злий, стрічаючись щоденно
В житті з тобою, подобріє враз.
Неси у світ любов Христа натхненно.
Любити всіх поможе тільки Спас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2023
автор: Лілія Мандзюк