У кожного в серці зоста́лась хатина.
Ми там зустрічали і десять, і п'ять...
А далі - п'ятнадцять. І стрі́лки щосили
По колу гучніше і швидше біжать...
І ми все верта́ли до тої хатини,
Де вже непотрібно збирати столи...
Одного достатньо - зміліла родина,
Хоч радості вдосталь навпроти журби...
У кожного в серці зоста́лась хатина,
Де піснею жваво стрічали свята.
Та й зараз стрічають, щоправда несміло
Про ноти щось кажуть, а співу нема.
І все би нічого... згадати хатину,
Де щастям здавалася кожная мить.
Та кажуть... не варта вона і хвилини,
Якщо там рідня за столом не сидить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2023
автор: Тетяна Білогай