*
"Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!"
(Біблія, Мт. 6:21)
*
Не зАвжди сонце про тепло свідкує,
І посмішка - це не завждИ любов, -
Один з лукавством потайки бунтує,
Й не добрий замір має - лити б кров.
Порою друг прихильніший за брата.
Буває зрада друзів і братів.
І тішить когось його скромна хата,
А інший стогне навіть між дворців.
Хтось мало має і за те є вдячним,
А хтось багатий й з хтивістю без меж.
Один буває все життя ледачим,
Хтось працьовитим. Та кінець є всеж!
Одним лиш цінна ця земна дорога,
А інших притягають небеса.
І серце й розум в когось прагне Бога,
А хтось не вірить в власного Творця.
Хтось є злоокий, в когось добрі очі.
Хтось є смиренний, інший гордим є.
У когось дні, як день, в когОсь дні - ночі.
І плаче хтось: чи правда ще живе?
Та прийде час.., - І зовсім не важливо,
Що ти не віриш, що прийде той день, -
Коли Господь весь світ на два розділить:
Чужих, не знанних і Своїх дітей.
Відкриє те, що учинилось в тайні.
Утре з очей принижених сльозу.
Бог знає тих, котрі Йому слухняні,
Отих, хто покорилися Христу.
Радій, земля, Господь є справедливим!
Втішайсь любов'ю, милістю Його.
Усіх-усіх спасти бажає дивом!
Прийми Христа і благодать Його!
Найбільше щастя на земній дорозі -
Повірити у Господа Христа.
Бо щастя вічне криється у Бозі.
Найбільший скарб - Ісус й Його Слова!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2023
автор: Лілія Мандзюк