… ти так любо посміхаєшся
у цій сукні білій мереживній
волосся твоє кольору
стиглого зерня каштану
… як у очі тихо вдивляєшся
то чуюся у висі небесній
не чую вже ніц, тільки доторку
жадаю твого, як Нірвану
… ти у весну нову зодягаєшся
всі барви личать без причини
кружляли місяцю танцюючи
лиш вам знайомі па
… як у сни чарівні проникаєш, та
без краплі гніву та журбинки
жевріють спомини мандруючи
світами тими, де вже нас нема …
… тихо ноти нам невідані
віолончель у темну середу
веде, кудись, й не знаю де,
ще було ліпше, а ніж вдвох
… як пелюстки з тіла відірвані
по вітру легко попереду
на захід сонцю, хай буде …
… піде біда й горе мине …
між нечистю і янголів танком
межа тонка, як криця століття
ти цілющим джерелом
в душі і серці будеш бится
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2023
автор: Андре Ільєн*