Я люблю бути на самоті.
Ще люблю розглядати пейзажі,
В небесах розшукати пісні,
А у хмарах нові персонажі.
Я люблю шепіт вітру в душі
І простори самотнього поля,
Пелюстки, що лягають в вірші
І дороги, в яких моя доля.
А ще більше люблю людей.
Кожна зустріч нова історія.
Очі їх з чарівних ідей,
А усмішки нова симфонія.
Довгий час я робила крок
В глиб себе без нових історій.
Я поклала в душі замок
І шукала нових теорій.
Але люди були і є.
Ми повітря один для одного.
Розкажи про життя своє
І ми вийдем із кола сонного.
Розкажи про свою печаль
І про радість нового ранку.
Будем разом дивитись в даль
І шукати себе в серпанку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2023
автор: Галина Кудринська