Я у тата з криниці
нап'юся водиці,
вона силу й наснагу дає,
подивлюся в водицю –
я ж дівча білолице –
тут пробігло, мов весни,
дитинство моє.
Я у мами в садочку
сяду ген на горбочку,
буду квіти в віночок вплітать,
із калини намисто
одягну урочисто
й буду ранки весняні
з сонцем тут зустрічать.
Прихилюсь до тополі,
що росте ген край поля,
й буду пісню веселу співать,
у обіймах у долі
у лавандовім полі
я кохання своє
буду тут зустрічать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А