Живе собі в болоті жаба
Стара, підступна та пихата –
Болотній створюючи шабаш,
Всіляку муть несе до хати.
Душі ущербність спонукає
До ігор ницих в очереті –
Для того дурі вдосталь має,
Ще й лексикон у раритеті.
Як кінь обожнює поржати –
Така собі ЖабЮ-мадама.
Та недолугі в неї жарти,
Бо пре назовні сутність хама.
Проте, так любить хизуватись
Знанням "Болотяного Слова"
Та п'явок, наче Божа Матір,
Життю навчає у промовах.
В рапатих скаче шароварах –
Жаб'Є КокО на все болото –
Та квакче ніби чорт у шварах,
Дрібну дратуючи звіроту.
Пози́рці у багаття дмуха,
Підбурює спідтиха п'явок,
А потім натяга на вуха
Корону й ходить наче пава.
Сама себе коронувала,
Болотній створюючи шабаш,
Але насправді править балом
Звичайна жалюгідна жаба.
30.07.2022
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974918
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2023
автор: Олена Студникова