Літо
Пора чудова, теплих мрій і сподівань,
Ночей коротких, днів благословенних.
Твоїх цілунків полунично-черешневих,
Відпусток, моря, здійснених бажань.
Кружляють чайки – сотні білосніжних крил,
Шукають здобич поміж баранцями.
Пісок розпечений шурхоче під ногами,
Бринить у мареві непевний силует вітрил.
Солоний вітерець твоїм волоссям повіва,
Минає теплий день у ніжності й любові.
Червоний диск ховається за обрій,
І місяць вже у хвилях стежку проклада.
Ох, море, море – тихе і бурхливе,
З тобою добре, але їхати вже час.
Додому, в край, де зачекались нас,
Туди, де збіжжям обвіжніли ниви.
Безмежний, стиглого колосся океан,
Заповнений по вінця золотом зерняток.
Покраяний на частки хвилерізами посадок,
Попід які уранці стелиться туман.
Візьмуть те золото, у порох розтовчуть,
Водички додадуть з глибокої криниці.
Замісять тісто і духмяні паляниці,
На обрус сніжно-білий покладуть.
А ось віночки поплили серед струмків,
Хтось папороті цвіт шукає на Купала.
Хрещений люд вшановує Петра і Павла,
Серединою літа і початком жнив.
В садках вишневих, тихих і безгрішних,
Тужавіють налиті медом ягідки,
Малина запашна на відстані руки,
І персик зваблює нас оксамитом ніжним.
Липнева спека поступово вигасає,
На зміну їй приходять серпня теплі дні.
Чарівні ночі, квітів пахощами сповнені,
Де з неба зіронька за виднокрай спадає.
Ранкові роси, тихий дощик надвечір,
Медок і яблучка у кошиках на Спаса.
Картопля визріла - городів головна окраса,
І перші ластівки прямують в далечінь.
Поволі жовтий лист впаде тобі на коси,
Невдовзі інші полетять услід за ним.
Це, мов лисичка з хвостиком рудим,
Підкралась непомітно золотава осінь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974806
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2023
автор: Костянтин Вишневський