Де є́ оті ві́льні по-спра́вжньому лю́ди?
Таких не знайдеться, шукай хоч усюди.
Усі ми від чо́гось та ко́́гось залежимо,
Невільники плоті кармічно-обмежені.
А місяць такий надзвичайно-магічний,
Той погляд сяйливий доволі незвичний –
Землі біополе в процесі оновлення.
Мав право на вибір свобод обумовлених
Знедолений дух в оболонці свідомій,
Але опинився у пасці натомість,
Де місяць латає поранену ауру
Скорботній планеті під саваном трауру...
31.01.2023
Ритмічний малюнок вірша:
- / - - / - - / - - / -
- / - - / - - / - - / -
- / - - / - - / - - / - -
- / - - / - - / - - / - -
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2023
автор: Олена Студникова