Я, в основному, лояльний.
І, в принципі, майже не злий.
По максимуму не скандальний.
І, швидше за все, не нудний.
Але зараз маю ворожість
Бо якось побачив в ефбе,
Як ти тестувалась на схожість
До фейсів якихось цабе.
Тобі, о, кохана, це зайве!
Ти вище на небі живеш!
Вони всі - зірки, а ти - сяйво!
І ти, як вони, не впадеш!
Завжди будеш, мила, світити,
Завжди будеш сонцем мені.
Даватимеш світло, щоб жити.
Всі ночі обернеш на дні.
Одні твої очі і вії.
Густі чорні брови одні.
Одна ти надія і мрія.
Один промінь сонця в пітьмі.
То ж сяй! Сяй, єдина, кохана!
Собою вогонь мій пали.
Така ти одна, незрівнянна-
Рятуєш мене від імли.
2017 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2023
автор: Сергій Мостюк