Здається вчора з неба впала зірка
І погляд дівчинки спіймав її,
Бо то була щаслива мітка,
Знак досягнення мети і мрій.
Вона летіла на зустріч зі смертю,
Закінчивши свій довгий шлях.
Усі перемоги і промахи стерто,
Лише хвіст майорить немов стяг.
Маленькі вогники весело сяють
У самотньої дівчинки в очах...
Як скоро вони теж програють,
Залишивши їй тільки страх?
Ви знаєте за що ви тут стояли,
І чого тепер ви там, в землі?
Ми вірили, щодня на вас чекали,
А ви ж гасили вогнища війни.
"Ми знаємо, день перемоги буде!"
Ви янголами стали, не прийшли...
Та поки вас дівча те не забуде,
То ми боротимемося, брати!
2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2023
автор: Просто Христя