[i]« Гірка правда краща
від солодкої брехні...»[/i]
Преамбула
***
А в одному літр-об’єднанні
одговілись... патріоти шлунку,
бо не на війні
правда у вині
і банкети за чужі рахунки.
***
А іноді, коли життя минає
серед людей у сумі й самоті,
це означає,
що у хаті скраю
і друзі, і літа уже не ті.
***
А я сумую, наче на роду
написано, – радіти не на часі...
і, ніби, на виду,
та потемки іду
у паралельній іншим іпостасі.
***
А на виду лише одна богема –
і не глухі, та іноді німі,
тому іду окремо...
маю теми,
які не резонують у юрмі.
***
А я і уві сні іще живу,
надію маю, що і це не всує,
і наче наяву
у мене рандеву
із тими, хто у пам’яті існує.
***
А кожне отримує щось по заслузі.
Немає чого нарікати,
що є у фейсбуці
оновлені друзі –
об’явлених душ дублікати.
[i] [b]Афіша[/b][/i]
А по мені не заридає світ,
коли не зійде яриною зерен
і... опаде мій квіт,
і заповіт
залишить по собі колючий терен.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2023
автор: I.Teрен