Гортає час пожовклі сторінки
Історії твоєї і моєї,
Як волею впивались козаки
І жити не могли ніяк без неї.
Як честь вони і віру берегли
І в цім клялися батькові Дніпрові,
Й як після бою степові орли
Козацькою теж смакували кров’ю.
Із глибини задимлених століть
Лунає слава січового війська,
Сьогодні знов дивують Божий світ
Праправнуки їх – воїни вкраїнські.
Історію ніхто ще не спинив –
Народ свої диктує мемуари,
Їх кров’ю пишуть дочки і сини,
Тож ПЕРЕМОГА жде нас незабаром!
19.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2023
автор: Ганна Верес