Скидала долу цвіт півонія
Мов часу клаптики атла́сні,
Що відкружляли в падегра́сі*
Та розгубились у міжчассі –
Їх не збирала у доло́ні я.
Один за одним тихо падали
Ті пелюстки мені під ноги,
Сміттям лягали на підлогу –
В ту мить я бачила убогу
Природну сутність нашу з вадами
У купі з приводом для відчаю,
Бо хвилі часу линуть швидко,
Зів'яне зовнішність мов квітка,
Життя ввірветься наче нитка...
Та втім, душі краса є вічною!
20.12.2019
*ПАДЕГРА́С - бальний повільний танець.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2023
автор: Олена Студникова