Ти відбілів весняними снігами...
Я відцвіла: звичайна сон-трава.
Текли струмки під нашими ногами.
А вітер? Вітер біг і не вгавав.
Ти все пожав. А сіяти ще міг би.
Я все життя в'язала ті снопи.
Здається, лиш на хвилечку, а ліг би.
Не було хвильки. Лиш "якщо" й "якби".
Ти відшумів червоним й жовтим листом.
Я оголилась: гілка без листка.
Між листопадом й груднем все розкисло.
З душі моєї холод плахту ткав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2023
автор: Галина Яцків