Я УЖЕ Й НЕ ЗНАЮ

Я  уже  й  не  знаю,  
що  ж  таке,  -  життя?
Сонце  над  полями?
Ніч  над  морем?
В  радості  і  горі
душ,  сердець  злиття?
Чув  про  них  я  тисячі  історій.

Чи  то  келих  із  шампанським?
Чи  Грааль,
Тайною  Вселенською  наповнений?
Що  ж  життя?  Що  -  поряд?
Чи  небесна  даль?
Те,  що  в  серці?
Може,  те,  що  -  зовні?

               Що  ж    життя  -  органіка?
               Обмін    речовин?
               Чи  у  серці  -  Духу  золоте  зернятко?
                 У  клітині  кожній  -  БОГ  живе!  І  ВІН
                 ЗАгадок  одвічних  загав  достатньо.

             Все  -  життя!  Що  -  поряд
й  те,  що  -  вдалині,
Те,  що  бачуть  очі  і  захмарні  мрії,
В  інії  дерева,  квіти  по  весні,
Снігопад  і  сонце,  що  так  щедро  гріє!

Чи  відкрити  тайну,  
загадку  мені?
Де  той  ключик  золотий  Надії?
І  поки  ще  Сонце  сяє  в  вишині,
Пожинатиму,  що  загодя  посіяв.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2023
автор: Рунельо Вахейко