Хто життя віддав за щастя,
За волю своєї землі
В отчому домі спочинуть вони.
Не плачте матері, сестри, брати
Ваші воїни в райський сад прийшли.
Там живуть і радіють вони.
Зігріті любов’ю нашого Творця,
Люблячого, рідного Отця
Не плачте матері, сестри, брати
Вони не раз прийдуть до вас у сні
Прийдуть веселі, щасливі
І скажуть: Не плачте мамо, ми живі
Тепер живем ми в рідній батьківській оселі
Живем на небі, а вам ще жити на Землі
За нас радіти, для внуків ваших жити,
За нас радіти, що ми живі,
Бо смерті немає, ніхто не вмирає
Тепер ми це знаєм, тут горя немає,
Пташки тут співають і ми вас втішаєм,
У Бога прохаєм, щоб мир настав
На нашій Землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2023
автор: Марковська Людмила