Вклонімся, ми, містам героям,
Вклонімся, низько, аж до землі.
У кожного тепер своя доля,
Кожний має частку у цій війні.
Когось лихо і оминуло,
Інше ворог лютий зруйнував.
Давно у нас такого не було,
Щоби сусід московський нападав.
Скільки літ ми їх годували,
Та й і за друзів мали завжди.
А вони, як же підло, напали!
І,із розрухою до нас прийшли!
Сонце промінням землю ласкає
І весняна пора настає.
Та ворог проклятий наступає,
Працювати і жити не дає...
Вклонімся, усім нашим героям!
Вклонімся, низько, аж до землі!
Їх слава не померкне ніколи,
Для нас вони будуть завжди живі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2023
автор: dashavsky