із ендорфінів здуваючи пил
жодного слова про нежить і тил
ну і про все що лікується фронтом
майже загублене
майже чеснота
і роздягати усе що в тобі
від випадкових жіночих обійм
грудок землі
матюків
антрациту
майже освячене
майже убите
так починалися завтра і звичка
поряд з жетоном себе на поличку
де з відучора уже затісна
майже весна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2023
автор: Циганова Наталія