Давай поплачем в мить розлуки...
Хто зна, коли судилось нам
Сплести вінком колосся -руки?
Може, й ніколи вже? Хто зна.
А може, хмарам уже сниться
Наш синій-синій місяць май.
Його закреслить блискавиця,
Звогнить дотла наш бідний рай.
І жменька попелу в долоні -
Натомість радості мені.
Полинуть з нашим щастям коні,
Почнуться довгі сірі дні...
Та вірю:
Там, де тьмяні тіні
Днів суєтних
згорнуть сувій, -
Зірниць високе палахтіння,
Твій трепет серця,
Голос твій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2023
автор: Рясна Морва