Ми не такі...закохані даремно,
Із розумом потьмареним...не в тих.
У вікнах мрій уже давно затемно
І вітер протиріч в думках затих.
І мудрість помертвілими очима_
З байдужості не дивиться назад
Там щастя тихо серце полонило
Чому ж тоді так засніжило сад?
Твоїх бажань, натхнень і сподівання?
Ми не такі і вже на жаль не з тими.
Насмішка долі і терпке зітхання_
Ми не такі... не тих ми полюбили...
16.02.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2023
автор: Квітка))