Мені пообіцяли щастя.
Дали на дотик успіху жменю.
Долоні тримали краєчок любові.
А потім забрали, не пояснивши причини.
І серце стисло від болю.
Аритміями пульсу лунав розпач.
Нестерпною мукою палав розум перед безвихіддю.
І настала думок піщана буря.
А ранком завітала раптова тиша,
На випалену пустелю перетворивши душу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2023
автор: єва-алла