Якщо осінь ввірвалась дощем
І бреде сонний день по калюжі,
Коли в душу навіяло щем,
Бережи своє серденько, друже!
Не чекай ні від кого чудес,
Не жалійся на сльози зрадливі.
Світ без принців й немає принцес,
Але будні бувають щасливі.
Прямо в душу, як вітром, січе
Від гіркої брудної неправди.
Не надійся, не буде чудес,
Але сам собі світлом ти став би.
Якби серце своє загорнув,
Наче в ковдру, у радощі світу,
Коли б ти, як повітря, вдихнув
З раннім сонцем не відчай, а втіху.
Цінний скарб - світло нового дня -
Ти до нього не стався байдуже.
Які б ноти не грало життя,
Бережи своє серденько, друже!
20.09.2022
Наталія Петренко
Ілюстрації з Інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2023
автор: Наталія Волинська