Війна – завжди трагедія для світу –
Це – тисячі загублених життів,
І гине у ній нації еліта
Від рук не просто нелюдів – катів.
Вони чи ми? Питання риторичне.
На нього маєм відповідь знайти.
Війна для світу – явище незвичне.
Вогонь її палає – не затих.
І хоча це – подія історична,
Вона, на жаль, теж твориться людьми,
До неї кожен має буть дотичним,
Аби запанував скоріше мир.
Вони чи ми? Стоїть питання руба:
Або ми є, а може ж і… не буть…
Росія вирок винесла нам – згуба.
За себе мусим вести боротьбу.
Отож, старе й мале, і люди літні,
Знайдіте своє місце у борні,
І кожен сам собі мусить звеліти:
Рятуй державу, що горить в вогні!
8.02.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2023
автор: Ганна Верес