Стоять патрульні на дорозі - "мнуться" і нудьгують,
Повз них машини чемно чимчикують...
"Якогось би порушника зловити....,
Щоб трошки з нього "штрафу надоїти"..."
Та ось з'явилася підвода на дорозі -
Конячка біла, з дідусем на возі.
Розважитись патрульні захотіли,
Махнули жезлом, воза зупинили.
Представились, навколо обійшли,
З суровим виглядом розмову почали:
"Техогляд ви коли пройшли востаннє?
Чи маєте страховку ви на засіб, пане?"
А дядько дивиться на них і так собі гадає:
"Ну що, послати?... Ладно, підіграю:"
"Звичайно є, шановні. Документ я маю.
Щоб не згубити, в бардачку тримаю."
Патрульні здивувалися, але заговорили:
"Що ж, пред'явить." - старого попросили.
А він їм каже: "Важко підійматись,
Аби до бардачка того дістатись.
Я вам дверцята відчиню, ви діставайте,
Беріть у руки міцно та перевіряйте.
Підходить так, шановні? Це буде не складно?
Бо злізти з воза дуже вже накладно."
"Ну добре, відчиніть" - на це вони сказали,
Цікавість - глузд їм намертво скувала.
Старий взяв батога, кашкет повільно зняв,
Цигарку підпалив, і хвіст в коня підняв...
"То, хлопці, бардачок. Беріть все, що хотіли,
Права ще там візьміть, щоб потім не просили."
А сам сміється в вуса, цигарку тихо палить,
А кінь собі в цей час, повільно, рясно "валить".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2023
автор: jogasan