То наша молодість, не осінь –
Злотавий килим шелест тче,
Час непомітно так тече…
А пам'ять в ті часи відносить,
Коли серця вогнем горять
І не спинить, й не перейняти,
Бо душам в небеса б здійнятись…
Де майорить та благодать?
Гуляємо…, розлука жде –
Іще зима, весна й до літа
Весільна не зігра трембіта
І Місяць не один зійдЕ…
Печалі злато прибавляє,
Що тихо з дерева злітає –
Романси мовчки обіймають,
Серцям вже таємниць не має…
Кленовий лист між сторінок
Через десятки літ знайдеться –
Він розповість, як щастя в’ється,
На вірність зданий був урок…
11.02.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2023
автор: Променистий менестрель