О, ці несказані слова!

О,  ці  несказані  слова,
Що  вміють  таврувати  душу
І  дихання  перекривать!
Отож  мовчать  себе  не  змушуй,
Адже  душа,  мов  камертон,
До  всіх  миттєвостей  чутлива,
В  ній  часто  губиться  кордон  –
Цим  і  щаслива,  й  нещаслива.
О,  ці  несказані  слова…
Думок  народжують  мільйони,
Примушують  і  сумувать,
Сльозу  ковтать  гірко-солону.
В  тих  думах  костеніє  біль,
А  отже,  жити  з  цим  не  варто,
Тож  послугу  зроби  собі,
Якщо  душа  горить,  як  ватра.
О,  ці  несказані  слова!
Як  вони  мозок  обпікають!
Чим  душу  здатні  напувать,
Що  не  навчилася  лукавить!
О,  ці  несказані  слова…
7.01.2023.
Ганна  Верес  Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2023
автор: Ганна Верес