Зорі плакали в небі,
не стидаючись сліз,
Місяць сумно дивився
на розтоптаний Віз,
Шлях Чумацький згубився
у небесних світах,
Кричав пугач зловіще –
біди й горенька птах.
Почорніли сніги
від нашестя орди…
Світлий Воїне, вистій!
Не впади! Не впади!
Без кінця лютий ворог
усе градами б’є,
А тобі, Світлий Воїне,
Бог хай силу дає,
Щоби вистояв ти
у горнилі борні,
Щоб вернув
у Вкраїноньку яснії дні,
Щоб не плакали мати,
і дружина, й дитя,
Зашишайся живим –
найцінніше життя!
Світлий Воїне,
Сину своєї землі,
Тобі шану складають
і дорослі, й малі,
Хай вкрива омофором
тебе Божа Матір,
Повертайсь з перемогою
в рідную хату!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А